Зіткнення екіпажів (аналіз епізоду глави 5?й першого тому поеми Гоголя «Мертві душі») – Гоголь Микола

Потрібно відзначити, що епізод зіткнення екіпажів розпадається на дві мікротеми. Одна з них – це поява юрби зевак і «помічників» із сусіднього села, інша – думки Чичикова, викликані зустріччю з молоденькою незнайомкою. Обидві ці теми мають як зовнішній, поверхневий шар, що стосується безпосередньо персонажів поеми, так і шар глибинний, вивідний на масштаб авторських міркувань про Росію і її людях

Отже, зіткнення відбувається раптово, коли Чичиков про себе посилає прокльону Ноздреву, думаючи, що міг би й зі світла сгинуть у його маєтку, якби не поява капітана?справника. Тим же зайнятий Селіфан, розсерджений тим, що Ноздрев не дав коням вівса, навіть коні, і ті були не в дусі. Зіткнення – і чужі кучері, не бентежачись присутністю в колясці дам, сварить Селіфана: «Ах ти шахрай такої; адже я кричав у голос: звертай, ворона, праворуч! П’яний ти, чи що?» Селіфан же, будучи відповідно до авторської характеристики істинно російською людиною, що не любить зізнаватися у своїй помилці, не уступає «колезі»: «А ти що так расскакался? Ока?те свої в шинку заклав, чи що?» Спроби визволити коней, що заплуталися, не приводять до успіху, чуються лайка кучерів, вереск хлистів, але коні стоять на місці. Коштують доти, поки навколо них не зібралися мужики й не взяли гарячу участь у розведенні коней. Починається справжня круговерть: дядько Митяй, дядько Миняй і якийсь Андрюшка всідаються по черзі те на корінного, то на підпряжного, інші мужики хором викрикують ради й зрештою допомагають вони тільки тим, що змучують і коней, і кучерів, і той проганяє їх, розводить коней, і бричка їде

Весь епізод супроводжується авторськими не стільки міркуваннями, скільки натяками на те, що зіткнення це не є тільки вигадка, потрібна, щоб повеселити читача. Тут підключається мотив юрби, багато в чому бездумного колективного дійства, начебто звільняючого кожного окремого його учасника від відповідальності, мотив нудьги, що панує в російських селах: «…подібне видовище для мужика суща благодать, однаково що для німця газети або клуб», що переплітається з мотивом який?те дитячості, безпосередності, властивої росіянинові людині

Наш головний герой теж був відвернений від своїх думок про Ноздреве, але не стільки самим зіткненням, скільки тем, що в іншій колясці поруч із бабою побачив він молоденьку жінку із золотавими волоссями, з милою свіжою особою. Але, як уже ми знаємо, у герої нашім відсутня романтична складова: і вік уже не той, і властива йому практичність змушує його розглядати будь – яку молоду жінку з погляду її придатність на роль дружини не саме для нього, а взагалі. Тому Чичиков не коштує, «вперивши безглуздо очі вдалину» і мріючи про знайомство з молодою спокусницею, а діловито сам собі зауважує: «Славна бабешка!» І отут автор віддає Чичикову міркування над проблемою, може бути, менш актуальної для сучасних дівчин, але чи ледве не основний для молоденьких випускниць пансіонатів і інститутів того часу. Це проблема виховання, здійснюваного маменьками й тіточками, спрямованого на формування «правильного» поводження у світлі: «з ким, і як, і скільки потрібно говорити, як на кого дивитися». Виховання, що прищеплює манірність і приводить до вибору «брехні» лінією життєвого поводження. Цій темі, темі зумовленості долі світської жінки XIX в., темі необхідності відповідати «витвердженим наставлянням» і єдиною метою бачити заміжжя, присвячені багато хто повести того часу. І сам Чичиков, незважаючи на те що дівчина зовсім йому не знайома, розглядає її зовсім не як самостійну людину, але як «дуже ласий шматочок», жінку, здатну «скласти…щастя чималої людини» за умови, що за нею дадуть «тисячинок двісті приданого».

Так на перший погляд тільки гумористичний епізод виводить читача до тем важливим, неизбывным: до міркування над особливостями національного характеру, над вихованням, над відношенням чоловіка до жінки, їхніми ролями в суспільстві в будь – який період його історичного розвитку

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>